- мнучи
- —————————————————————————————мнучи́дієприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мнучи — Дієприсл. до м яти … Український тлумачний словник
розминати — а/ю, а/єш, недок., розім я/ти, зімну/, зі/мне/ш, док., перех. 1) Мнучи, розтираючи що небудь, робити його м яким або перетворювати в м яку масу; роздрібнювати, розтирати. || Розтираючи (колосок), виминати зерно. || Мнучи, розправляти що небудь.… … Український тлумачний словник
затискати — I зат искати аю, аєш, док., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо. II затиск ати а/ю, а/єш і зати/скувати, ую, уєш, недок., зати/снути, ну, неш; мин. ч. зати/снув, нула, нуло і зати/с, ла, ло; док., перех. 1) Міцно охоплюючи або… … Український тлумачний словник
зім'яти — мну/, мне/ш, док., перех. 1) Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. || Покрити складками,… … Український тлумачний словник
приминати — а/ю, а/єш, недок., прим я/ти, мну/, мне/ш, док., перех. 1) Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур ян, траву і т. ін.). || Наступаючи на щось, топчучи, руйнувати. || Мнучи, притискати. 2) тільки док. Трохи пом яти що… … Український тлумачний словник
уминати — I (вмина/ти), а/ю, а/єш, недок., ум я/ти (вм я/ти) і діал. умня/ти, умну/, умне/ш, док., перех. 1) Мнучи, робити м яким. 2) розм. Їсти швидко, зі смаком, жадібно, багато. II див. вминати I … Український тлумачний словник
вминати — 1 дієслово недоконаного виду вдавлювати; утоптувати рідко вминати 2 дієслово недоконаного виду мнучи, робити м яким; їсти швидко, зі смаком … Орфографічний словник української мови
уминати — 1 дієслово недоконаного виду мнучи, робити м яким; їсти швидко, зі смаком діал. уминати 2 дієслово недоконаного виду вдавлювати; утоптувати … Орфографічний словник української мови